Петро Гуменюк

Петро Гуменюк відомий у Львові не лише з творів, представлених на численних виставках, але також як художник театру ім. Л. Курбаса. Виставка «Пізнання тепла» представляє творчість Петра Гуменюка у ділянці сакрального мистецтва — іконопис, станковий живопис та графіка.

Особисте осмислення християнства простежується у творчості художника ще з 80-х років, коли художник працював у реставраційних майстернях Національного музею у Львові. Реставрації давніх ікон Петро Гуменюк присвятив десять років свого життя. Осмислення ікони у цей період відбувалось під впливом визначного мистецтвознавця Віри Іларіонівни Свенціцької. Саме вона відкрила для Петра Гуменюка красу народної ікони.

Наступним поворотним пунктом в сакральній творчості П. Гуменюка стала праця над іконостасом для греко-католицької церкви Богородиці Троєручиці української громади Талінна. Художнику вдалось створити іконостас достосований до середньовічної архітектури, таким чином у мурах романського храму виникло неповторне середовище візантійського літургійного простору. Фотографії цього проекту можна оглянути на виставці.

Сакральному мистецтву Гуменюка властива виразна позаконфесійність — його твори не стверджують якоїсть однієї християнської традиції, а радше сягають основного — Христа. Використовуючи як східну, так і західну іконографію, Гуменюк не відчуває себе обмеженим нею — християнська традиція минулого для нього це добре підґрунття для власного роздуму та власного пошуку.

У своїх сакральних творах Петро Гуменюк концентрується передусім на темах траґічних, як от “Несіння хреста” чи “Поцілунок Юди”. Ймовірно такий вибір продиктовано не лише особистісним сприйняттям та переживанням християнства, але також витвореною власною експресивною візуальною мовою. Серед класиків модернізму ХХ ст. Гуменюку найближчі Ернст Кірхнер та Макс Бекман, глибоку спорідненість можна побачити також з живописом Хаїма Сутіна та графікою Тадеуша Кулісєвіча. Серед львівських графіків – Володимир Лобода та Іван Остафійчук. Дошукуючись паралелей у львівському живописі, варто згадати живопис Андрія Гуменюка, брата художника. Обидвох Гуменюків об’єднує не лише близька манера живопису, але також глибоке осмислення і переживання представлюваних побутових тем в епічному світлі.

В живописі, а також в іконописі Петра Гуменюка відчувається його попередній досвід художника-графіка — дуже виразна форма набирає глибшого звучання за рахунок незвичного кольору. Часто це глухий і напружений колір. Зокрема в живописі художника рідко можна побачити виразний відкритий колір, набагато частіше це колір тіні, котрий передвіщає драму.

Саме тому так важливо було представити на виставці не лише останні живописні та іконописні твори Петра Гуменюка, але й також показати витоки цього мистецтва — їх знаходимо саме у ранній графіці митця. Дуже часто це не “класичні” теми християнської іконографії. Їх сакральний зміст ховається за позірно побутовим сюжетом. Ці графічні твори можна трактувати на різних рівнях — сакральному, локальному, побутовому.

Творчість Петра Гуменюка багатогранна — часто несподівана, часто заворожуюча. Його зацікавлення охоплюють театральний простір, церковне мистецтво і станкову графіку. Галерея “ICONART” особливо рада представити на цій виставці бодай одну ділянку творчих пошуків цього глибокого та вдумливого митця.