Біографія

Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові

                  „У справах дому

                  сердечно дякую

                  за пам’ять і клопоти”

                                       

                                     Михайло Грушевський

“...я в році 1901 купив кусень грунту під містом, щоб поставити собі хату...”  Саме так розпочинається історія одного з будинків на Софіївці - мальовничій місцині поблизу церкви св.Софії, де майже 12 літ прожив професор Львівського університету, історик, Перший Президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський разом з найближчими та найдорожчими людьми — дружиною Марією та донькою Катериною.

Вілла професора була споруджена у 1902 році за проектом архітектора Мартина Заходного. І з того часу стала осередком наукового, культурного та громадського життя тогочасної Галичини. Навколо науковця гуртувалися і галичани, і надніпрянці, котрі приїздили до Львова. Тут виховувалася Львівська школа професора Грушевського, провадилася непересічна наукова праця, виношувалися творчі задуми відбувалися пошуки та звершення. Та, насамперед, садиба була затишним куточком, місцем відпочинку та душевного спокою Михайла, Марії та Кулюні Грушевських.

Чи мислив собі колись пан Професор, що згодом, майже століття по тому завдяки титанічній праці невеликого гурту людей у цьому будинку постане Музей його імені? І знову, як і колись, брама садиби та двері вілли гостинно відчиняться для науковців, громадських діячів, мистців та просто охочих зрозуміти, осягнути та вшанувати всю велич Великого Українця? І що у ХХІ ст. будинок поблизу Стрийського парку знов гуртуватиме в своїх стінах небайдужих до майбутнього України людей? Напевне ні... Він просто жив і творив. Не маючи претензій творити для віків, творив для сьогодення. Проте ця праця виявилася вічною.

1 травня 1998 року згідно розпорядження керівництва Львівської обласної державної адміністрації № 339 від 07 травня 1998року розпочався не менш важливий етап історії вілли Михайла Грушевського  - Державний меморіальний Музей отримав статус самостійного. Урочисте ж відкриття для відвідувачі відбулося 22 серпня 2000 року.

Від часу створення музею, паралельно з проектними і реставраційними роботами, велася науково-пошукова, дослідна, експозиційна роботи.  Наслідком цього став розроблений, погоджений та затверджений тематико-експозиційний план майбутньої експозиції музею. Автором якого — заслужений працівник культури, директор музею Мрая Магунь. Автором художнього проекту став — лауреат Державної премії заслужений працівник культури п.Орест Скоп.

У шести експозиційних залах Музею висвітлюються практично всі етапи життя та праці вченого. Особливий акцент зроблено на львівському періоді діяльності М.Грушевського (1894-1914рр.). Відновлені меморіальні інтер'єри, а в них: меблі, речі побуту, фотографії, документи, переносять відвідувачів у початок ХХ ст. та створюють ілюзію присутності господарів дому.

На сьогодні фондова збірка музею налічує понад 24 тис. одиниць збереження.

“САЛЬОН” (вітальня) — ввідний зал

У цьому залі, що при житті Грушевських був вітальнею, висвітлено постать Михайла Грушевського як найвидатнішого українського історика, політика та державотворця. У вітринах: прижиттєві видання  “Історії України-Руси”, десятитомна праця, роботу над якою він розпочав у Львові, та інші праці: “Історія української літератури” , “Ілюстрована історія України”, “Всесвітня історія”.

Особливої уваги заслуговують матеріали, які висвітлюють період Української Центральної Ради та Української Народної Республіки. Експонуються  атрибути нашої державності того періоду, печатки, універсали, закордонна періодика, на шпальтах якої розповідається про події Української Революції.

На стінах — унікальні історичні та етнографічні карти України. Акцентом цієї картографії є карта України періоду Української Народної Республіки (Відень 1918).

Зал НТШ (їдальня)

При житті родини Грушевських була їдальнею. Тут представлено посуд, речі побуту, серед яких і родинні реліквії.

Експозиція цього залу присвячена науково-академічній діяльності Михайла Грушевського під час його головування у Науковому Товаристві імені Шевченка (НТШ).

Після приїзду у 1894 році до Львова молодий професор Львівського університету розпочав свою наукову діяльність. У 1897 році він стає фактичним головою НТШ, згодом виступає з проектом заснування Українсько-Руської Видавничої Спілки (де стає головою надзірної ради), у 1904 р. ініціює організацію “наукових курсів вакаційних” для громадян з Великої України.

У вітринах зали експонуються видання НТШ: “Літературно-Науковий Вістник”, “Записки Наукового Товариства Шевченка”, матеріали до історії діяльності наукового товариства.  Світлини на стінах ілюструють співпрацю НТШ з іншими тогочасними науковими інституціями.

Михайло Грушевський як історик завжди приділяв значну увагу дослідженням у галузі археології, про що розповідає куточок з віднайденими викопними знахідками та давніми пам'ятками.

Надзвичайно цікавим для відвідувачів будуть: портрет Тараса Шевченка, спеціально придбаний М.Грушевським у художника А.Андрейчина для Наукового Товариства, а також стіл та шафа з робочого кабінету у НТШ, передані музеєві у дарунок.

Гуцульська кімната.

Вирішена у гуцульскому стилі кімната, де за спогадами сучасників, стоячи за кафедрою, любив працювати Михайло Грушевський, вражає своєю красою та оригінальністю.  Геометричні візерунки на стелі та стінах, стилізована гуцульська піч (кахлі до якої було виготовлено на відомій фабриці архітектора І.Левинського),  мистецькі витвори та речі побуту гуцулів — все це дихає чарівним світом мальовничих Карпат. Саме там, у с.Криворівня Грушевські мали невелику садибу над річкою Бережницею, куди щороку влітку виїжджали разом з родиною на вакації.

Михайло Грушевський, великий шанувальник та колекціонер гуцульського мистецтва, замовляв багато речей у гуцульских майстрів. Зокрема, експонується замовлений ним різьблений мисник, виготовлений родиною Шкрібляків*. Поруч речі гуцульського побуту: ікони на склі та на дереві, запаски, хустки, перемітки, жіночі прикраси, чоловічі натільні хрести та ін.

На поч. ХХ ст. у с.Криворівня відпочивали преставники культурної еліти з усієї України. На відпочинок приїжджали: І.Франко, М.Коцюбинський, Леся Українка, О.Кобилянська, ,і.Труш, Г.Хоткевич та ін. Серед них і молодий художник М.Жук, котрий заприятелювавши з родиною Грушевських, подарував на  згадку Марії Сильвестрівні, дружині Михайла Грушевського свою картину  “Яблуневий цвіт”, яка теж представлена у експозиції.

Вигляд  криворівнянської вілли Грушевських зберігся лише на світлинах, які можна побачити у цьому залі, оскільки сам будинок було зруйновано у 1917 р. російськими військами. А саму кімнату було відтворено за світлиною, що збереглася з того часу.

Передпокій

Бічний вхід з цього передпокою слугував пану Професору перепусткою у “світ відпочинку”. Використовували його аби вийти на садибу та через “задню” фіртку потрапити до Стрийського парку, куди часто виходив на прогульки та відпочинок від наукової праці  Михайло Грушевський. Експонована тут одягова шафа, що була власністю сім”ї Грушевських, дбайливо збережена відомою дослідницею Марією Деркач та повернена на “своє місце” завдяки її сину, вченому, професору Мирону Деркачу.

Сама ж зала, через призму життя відомого історика, висвітлює надзвичайно важкий період української історії — часи І світової війни та відродження української державності.

У вітринах: матеріали, які висвітлюють життя сім”ї вченого на даному етапі історії. Виїзд з Карпат до Києва (через Австрію Італію, Румунію), внаслідок початку І світової війни. Бажання повернутися до рідної домівки та звинувачення у державній зраді в скорому часі після повернення і, як наслідок — заслання (Симбірськ, Казань, Москва).  

Революційні події 1917 року дали змогу Грушевському (з родиною) повернутися до Києва та очолити Українську Центральну Раду. Подано світлини мітингів та військових з”їздів, у яких він брав участь, а також грошові номінали, поштові марки та інша державна атрибутика, прийнята в той період української історії.

У цьому ж залі експонуються матеріали, які знайомлять відвідувача з Малою Батьківщиною Михайла Грушевського — Холмщиною. Адже саме у древньму українському місті Холмі (зараз Републіка Польща) побачив у 1866р. світ та прожив свої перші дитячі роки майбутній історик. Унікальні речі, збережені під час депортації та скрути (ікони, книжки, світлини, документи, речі побуту) розповідають трагічну історію мешканців цього краю. Передані у дар музеєві членами суспільно-культурного товариства “Холмщина”, вони тепер дбайливо зберігаються у фондах, експонуються та становлять особливий набуток музею.   

Зал “Лілії”

Символічну назву цій кімнаті дав автентичний орнамент, віднайдений та відновлений реставраторами  під час проведення ремонтно-реставраційних робіт у час створення меморіалу.

Тут подані сторінки життя та непересічна доля єдиної доньки родини Марії та Михайла Грушевських — Катерини. Самобутнього культоролога, фольклориста, ентолога, соціолога, науковця, а найперше, правої руки та незмінної помічниці для батька. Народилася Катерина у Львові (1900р.) , саме тут пройшли її перші дитячі роки. Перші кроки, перше навчання. Незмінними учителями для неї на все життя стали мати — Марія Сильвестрівна (надзвичайно ерудована та знаюча людина, перекладач, педагог) та батько.

Окрасою зали є копія потрету Кулюні роботи художника І.Труша, а також фортепіано, на якому вчилася грати дівчинка. Збережене та подароване до музею родиною Марії Сильвестрівни - п. Анною Микласевичами зі Стрия. Цікавим є те, що за часів радянської влади, у цьому інструменті переховували заборонену літературу

Експонуються і оригінальні фото Катерини Грушевської різного періоду, а також головна праця її життя — корпус “Українських народних дум” у двох томах з власної бібліотеки автора.

Широко висвітлений у цьому залі й еміграційний період життя Грушевських та останнє десяліття праці вченого в Радянській Україні. Поштівки, періодика, документи, що ілюструють життя і наукову діяльність Михайла Сергійовича за кордоном та на батьківщині.

Особливий акцент на тогочасній періодиці, що розповідає про загадкові обставини смерті відомого вченого

Робітня

Робочий кабінет видатного історика. Тут експонуються особисті речі вченого, родинні фото різних періодів життя Михайла Грушевського (від дитячих та юнацьких років, що минали на Кавказі, в Ставрополі, Тифлісі, Києві і аж до часу його діяльності у Львові).

Експонати цього залу відтворюють шлях становлення Михайла Сергійовича як науковця. Навчання в Тифліській гімназії, згодом у Київському університеті на історичному відділі під керівництво видатного українського історика Володимира Антоновича та приїзд до Львова.

Представлено авторські видання поезій та оповідань, а також наукові праці Михайла Грушевського. Зокрема, магістерська  “Барське староство”, за яку молодий вчений отримав золоту медаль та вступна лекція з історії України виголошена молодим професором у Львівському університеті в 1894 році.  

Значна частина робітні вченого — бібліотека, яка відтворена на основі меморіальної фотографії. Окремо представлено найдорожчі раритети — книжки вченого та його батька з автографами.

Робочу атмосферу кабінету доповнює карта “Реєстр течій часу або графічне зображення світової історії  від Фрідріха Штрасса виведене, виправлене і аж до 1816р. доведене” (Відень 1817), суб'єктивне бачення автором процесу всесвітньої історії, яке було досить поширеним в європейській історіографії ХІХ ст. та яке спростував Михайло Грушевський у своїй “Історії України-Руси”. 

Родинну ж атмосферу підтримують портрети роботи художника Фотія Красицького, з яких на нас споглядають господарі дому Михайло та Марія Грушевські.

Музей розташований у мальовничому куточку м.Львова

Адреса: м. Львів, вул. І.Франка, 154
Телефон: +38 (032) 276 78 52
Ел. адреса: maria1@ukrpost.ua

Як добратись: маршрутне таксі № 65 (кінцева зупинка), трамвай № 4 (до зупинки "Львівенерго")

Години роботи: з 10.00 до 17.00, крім вівторка

Опис: Музей проводить експозиційну, науково-дослідну, виставкову, просвітню, рекламно-видавничу роботу.

Гостями музею були: перші посадові особи держави, урядові делегації, діячі науки, культури, мистецтва, музейної справи, наші співвітчизники з України, близького та далекого зарубіжжя.

15 травня 1999 року музей відвідали Президенти країн Центральної та Східної Європи, учасники саміту у Львові. На території музею квітує президентський сад, висаджений 9-ма Президентами.

У музеї наявні конференц та виставковий зали, де проводяться наукові конференції, читання, лекторії, круглі столи, вечори — зустрічі, презентації, виставки тощо.

Експозиція

Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові

У музеї зберігається понад 20 тисяч одиниць музейних предметів — різноманітних реліквій Михайла Грушевського та його родини, пов‘язаних зі Львовом: фотокартки, документи, книги, особисті речі. Будинок та територія площею 0,38 га, огорожена автентичною брамою.

У музеї діє шість експозиційних залів. У експозиції подано характеристику практично всіх періодів життя і праці Михайла Грушевського, проте особливий наголос ставиться на висвітленні львівського періоду життя вченого (1894—1914). І це цілком зрозуміло, оскільки особливої уваги заслуговує найплідніше 20-ліття біографії вченого-історика, проведене ним в Галичині, у Львові. Воно повною мірою розкриває великий науковий талант М. Грушевського як керівника, організатора і засновника багатьох українських інституцій (Наукового Товариства ім. Т.Шевченка, «Літературно-Наукового Вісника», «Записок НТШ», «Українсько-Руської Видавничої Спілки» та ін.), вченого, історика-дослідника, літературознавця, професора Львівського університету, автора фундаментальних наукових праць: «Історія України-Руси»(в 10-ти томах), «Історія української літератури» (в 5-ти томах), ґрунтовних досліджень з історії України, літератури, етнографії, фольклору, соціології та ін., які дістали високу оцінку в науковців цілого світу.

Предмет гордості фондової збірки — оригінали видань Михайла Грушевського, його світлини, листи вченого, особисті речі; фото його дружини — Марії Сильвестрівни з Вояковських, її книжки, переклади, статті, епістолярія; фотографії та рукописи Катерини Грушевської, доньки — талановитої вченої-дослідниці; речі побуту, меблі, особисті речі родини Грушевських; художні полотна; фото і матеріали родини Грушевських, видання «Записок Наукового Товариства ім. Т.Шевченка», «Літературно-Наукового Вістника»; стародруки; періодика (1900—1940 рр.); першовидання класиків української літератури, сучасників Михайла Грушевського; добірка автентичних матеріалів І світової війни, періоду української революції та Центральної Ради.