27-08-13 17:02 Вік новини: 4 yrs

Діалог. Не мовчіть про прекрасне

Саме цією проблемою переймаються молоді художники Львова. Вони хочуть говорити, чути, відчувати свого споглядача і разом з ним творити. Так виникла ідея виставки «Діалог», яка відбулася в галереї «Музей Ідей» протягом 19 червня-16 липня 2013р.



Що таке діалог і з чого він розпочинається: з погляду, жесту, слова, народження? Чи, може, до народження, коли немовля контактує з матір’ю через пуповину? З чого починається непорозуміння: коли ми не чуємо, чи не хочемо чути? Ймовірніше за все -  коли не хочемо відчувати.

Мистецтво все більше виконує роль провокатора підсвідомого, коли нерозуміння переростає у відчуття, а інтуїтивний меседж є значно важливішим, ніж інформативний. Прийти до такого роду творчого процесу  важче, адже перед кожним його об’єктом треба наважитись постати простотою і наївністю, з кожним потрібно налагодити діалог, стати єдиним актом творіння, що зветься «тут і тепер».  До цієї дії мають бути причетні три сторони: митець, споглядач, витвір. Проте,  страх чогось не зрозуміти, не почути себе, часто стримує глядача увійти в дім сучасного мистецтва.

Саме цією проблемою переймаються молоді художники Львова. Вони хочуть говорити, чути, відчувати свого споглядача і разом з ним творити. Так виникла ідея  виставки «Діалог», яка відбулася в галереї  «Музей Ідей» протягом  19 червня-16 липня.

Організатором, генератором ідеї і секретарем проекту стали студентки- мистецтвознавці Львівської національної академії мистецтв Юлія Заколябіна та Марта Лабай.  Про «Діалог» зі мною вела розмову Юлія.

Розкажи, будь ласка, про народження самої ідеї. Вона була випадковим «осяянням», чи виношеним рішенням?

Ідея не була спонтанною, вона стала результатом довгих роздумів і копирсань у собі. На мою думку, тема діалогу у мистецтві є вічною, на кшталт теми про кохання, проте не «попсовою». Як влучно сказав Олесь Дзиндра на відкритті, діалог перетворюється у справжню війну між митцями, які намагаються достукатися до глядачів, і глядачами, які намагаються зрозуміти митців. Нам дуже хотілося скоротити хоч на міліметр цю дистанцію «мистецтво-глядач», спробувати помістити художнє середовище у світ випадкових зустрічних, створити особливу систему образів, вільних до створення нових значень. Адже будь-який твір ніколи не буде закінченим, він готовий до безмежної кількості глядацьких інтерпретацій.

Хто став твоїми соратниками і подорожніми на шляху від ідеї до втілення проекту?

 Насправді багато хто відгукнувся на допомогу, і якщо б не ці золоті люди, то навіть не знаю, чи в нас би щось вийшло. Знаю, мене потім насварять за те, що я засвітила імена, але їм я хочу особливо подякувати: Галина Хорунжа, Стас Чокан (майстер на всі руки), Маріна Плохотнюк та Юля Грицюк, яка в екстренному режимі зробила нам афіші та банер.

Ви були відкритим проектом, у якому міг взяти участь будь-хто, чи була орієнтація на твоє коло творчих знайомств?

Прийняти участь міг кожен бажаючий, нам на пошту прийшло багато листів із заявками, але, на жаль, дуже мало з них вписувались у нашу концепцію. Думаю, що наступного разу будемо вже звертатися до конкретних художників, так легше сформувати однорідну експозицію.

Творцями стали студенти та випускники ЛНАМ, а також проект «Ремрек» - це ціле угрупування з різних людей, не байдужих до мистецтва.

учасники виставки:

Еліна Білоус, Роксолана Худоба, Олена Боровик, Марта Льода, Нана Тенетко, Богдан Кухарський, Ростислав Гарбар, Віталій Шупляк, Стас Чокан, Богдана Федорович, Олександр Приймак, Ганна Антонишин, Вікторія Мінка, Денис Ковалевський, Андрій Москаль, проект «Ремрек» (Анна Бегункова, Роман Гайдейчук, Ірина Данилюк, Єлизавета Жданова, Тобіаш, Марина Одайська, Тарас Пастущук, Ірина Полянська, Анастасія Старко, Володимир Семків)

 

Чому саме Музей Ідей став обраним місцем для «Діалогу»?

 

Приміщення галереї здається мені дуже влучним для нашої виставки, тому що воно дуже камерне і відсутність вікон у деякій мірі підсилювало враження. Ти можеш залишитися один на один із мистецтвом. Хоча був і мінус – підвальне приміщення зумовило високий рівень вологи, тому деякі експонати зняли вже за декілька днів після відкриття.

 

Якої реакції ви чекали від відвідувачів виставки? І чи здійснились ваші сподівання?

 

Ми не мали ніяких очікувань, лише сподівання, що когось ця тема зачепить. Якщо знайшовся хоча б один такий глядач – я просто щаслива!

Не можу сказати, що ми досягли своєї мети, в силу того, що це був наш перший досвід. Це великий крок для маленьких нас, і я знаю, що попереду ще багато плідних проектів!

Чи буде «Діалог» мати продовження?

У майбутньому ще точно будуть проекти, але чи буде це продовженням «Діалогу» - невідомо. Хотілось би реалізувати подібний проект у іншому місті або навіть країні для порівняння.

 

 

Цікавим доповненням «Діалогу» і одночасно самостійним проектом став «Ремрек» (в перекладі з польської «пуп»). На декілька питань про нього відповіла одна з учасниць проекту Марина Одайська.

Що собою являє проект?

«Ремрек» - це поєднання відео-арту, фотографії, атмосферного дійства. Цим проектом ми хотіли розповісти про найважливіший діалог в житті кожної людини – діалог матері і дитини, який триває від моменту зачаття і до самої смерті. Цей зв'язок супроводжує нас завжди і всюди, незалежно від того, чи відчуваємо ми його дуже виражено, чи не помічаємо зовсім. Пуповина є ниткою, якою зв’язані матері з дітьми, спочатку в буквальному сенсі, далі – енергетично, інтуїтивно.

Що стало ресурсом проекту?

В мережі ми створили сторінку, де кожен міг додати фото свого пупа і підписати його датою народження. Ми вважаємо, що дата є певним кодом, ім’ям, якщо можна так сказати. Саме фотографії, які нам прислали, ми використовували.

Чи буде «Ремрек», як проект, мати продовження?

Так, ми хочемо розвивати нашу думку надалі. Наступним кроком буде наша виставка в Івано-Франківську, яка відбудеться орієнтовно 19-го серпня. Про точне місце проведення повідомимо на початку серпня.

Дякую за вичерпні відповіді. Подальших успіхів та натхнення. З нетерпінням чекатимемо нових проектів.

 

 

 

Відвідувачі «Діалогу» мали нагоду споглядати різні грані художнього мистецтва – від живопису  до перформансу .

На відкритті проекту панувала атмосфера єдності з усіма його учасниками. Глядачі, які «щось недорозуміли», могли поговорити про це, митці з радістю пояснювали, яка концепція ховається в їхніх витворах, а інколи самі інсталяції говорили більше за всіх присутніх. Найбільше тішила щирість емоцій від дійства: хтось захоплено ходив колами, хтось рефлексував над вподобаним витвором, хтось вголос говорив про свої відчуття, всі присутні стали глобальним спілкуванням, діалогом. Музей Ідей перетворився на місиво емоцій, досвідів, вражень, кольорів, руху, статики і купи інших речей, яким ніколи не знайдеться назв.

«Діалог» відкрив нові грані розуміння сучасного арту: воно є не стільки об’єктом, як живою дією,  яка захоплює, надихає, вражає;  колективним процесом створення мистецтва і себе в ньому. Мабуть, саме такі миті можна назвати «народною творчістю».